Навчальна дисципліна “Ігри в логопедичній роботі” належить до вибіркових дисциплін циклу професійної підготовки здобувачів вищої освіти за спеціальністю 016 Спеціальна освіта (Логопедія. Спеціальна психологія)  перший (бакалаврський)  рівень.

Зміст курсу орієнтований на забезпечення здобувачів вищої освіти знаннями про суть та теорії виникнення ігор, загальну методику їх проведення; виникнення і розвиток гри в онтогенезі дитини; дитяча гра в історії розвитку дошкільного виховання на Україні.

Значення гри в удосконаленні фізичного, розумового і морального розвитку гри. Основні функції гри. Класифікація і характеристика основних видів ігор. Роль та значення ігор в логопедичній роботі. Використання ігор в логопедичній роботі. Дидактичні ігри і їх класифікація і характеристика. Використання дидактичних ігор в логопедичній роботі. Використання рухливих ігор в логопедичній роботі. Методика проведення творчих ігор в логопедичній роботі. Використання ігор в логопедичному обстеженні дітей. Використання ігор для розвитку психічних процесів: уваги, пам’яті, мислення, уяви, сприйняття. Ігрова діяльність при виконанні артикуляційної і пальчикової гімнастики. Ігри в логопедичній роботі з дітьми-дислаліками, ігри на розвиток фонематичного сприйняття. Використання ігор у роботі з дітьми-дизартриками. Використання ігор у роботі з дітьми-ринолаліками. Ігри в корекції звуковимови у дітей- ринолаліків. Ігри в корекційній роботі з заїкуватими дітьми. Використання ігор в логопедичній роботі з дітьми із ЗНМ різних рівнів, з алаліками.

 

Мета курсу: удосконалення теоретичної та практичної підготовки майбутнього логопеда, оволодіння знаннями теорії гри, різновидів дитячих ігор, умовами правильної організації і використання ігор в логопедичній роботі, принципами підбору ігор при різних видах мовленнєвих порушень, методикою проведення ігор в логопедичній роботі.


1.           Мета вивчення навчальної дисципліни

Метою викладання навчальної дисципліни «Спеціальна методика дошкільного виховання» є підготовка здобувачів вищої освіти до виховної роботи з дітьми дошкільного віку з порушеннями мовлення.

2.           Передумови для вивчення дисципліни

Для ефективного вивчення навчальної дисципліни важливим є попереднє опанування дисциплінами гуманітарного циклу на рівні загальної середньої освіти. Бажаним для реалізації розуміння міждисциплінарності є організація паралельного вивчення наступних навчальних дисциплін: «Спеціальна педагогіка», «Спеціальна психологія», «Основи інклюзивної освіти» тощо.

 


Виробнича практика за профілем майбутньої професії у освітніх закладах для студентів спеціальністі 016 «Спеціальна освіта (Логопедія)» є невід’ємною складовою частиною процесу підготовки фахівців-логопедів. Вона проводиться протягом 6 тижнів у ІІІ семестрі в освітніх закладах.

Зміст практики безпосередньо пов’язаний із матеріалом, що викладається на лекціях, вивчається на практичних заняттях, включається в тематику кваліфікаційних робіт другого (магістерського) рівня вищої освіти.

Колективом авторів кафедри логопедії розроблено методичні рекомендації до проведення, оформлення та оцінювання вказаних видів практик.

Керівництво виробничою практикою здійснюють викладачі, що мають наукові ступені та вчені звання випускової кафедри логопедії та досвід логопедичної роботи.

Мета практики – ознайомити студентів-практикантів із специфікою діяльності освітнього закладу, умовами і способами організації освітнього процесу в логопедичних групах ЗДО та логопунктах при ЗЗО; функціональними обов’язками логопеда закладів дошкільної/шкільної освіти; формувати практичні навички та уміння психолого-педагогічного і логопедичного обстеження дітей з порушеннями мовлення, проведення навчально-виховної та корекційно-розвиткової роботи з дітьми з порушеннями мовлення різного ґенезу.

Основними завданнями виробничої логопедичної практики студентів-магістрантів є:

1.     Поглибити і закріпити теоретичні знання, одержані при вивченні курсів:

 «Професійна компетентність логопеда», «Методологія і методи спеціальних психолого-педагогічних досліджень», «Психолого-педагогічний супровід осіб із ООП», «Сучасні проблеми логопедії», «Менеджмент спеціальної та інклюзивної освіти», «Психологія освіти» тощо.

2. Виробити навички проведення фронтальних і індивідуальних логопедичних занять (уроків) в освітніх закладах.

3. Навчити планувати навчальний процес, логопедичну роботу, перспективні і поурочні плани, ведення різних видів документації логопеда в освітніх закладах.

4. Виховати критичне відношення до своєї роботи і вміння аналізувати власні заняття і заняття своїх товаришів.

5. Вчитися координувати роботу вчителя, логопеда, вихователя, батьків при вихованні та навчанні осіб з мовленнєвими порушеннями.

6. Формувати вміння виконувати функції логопеда в освітніх закладах.

7. Навчити вести роботу з виправлення порушень мовлення в умовах дистанційного навчання.

8. Виховувати повагу до професії логопеда, бажання до постійного вдосконалення своєї майстерності.


Робочу навчальну програму укладено згідно з вимогами Європейської
кредитної трансферно-накопичувальної системи (ЄКТС) організації навчання.

Програма визначає обсяги знань, які повинен опанувати здобувач відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики, алгоритму вивчення навчального матеріалу з дисципліни «Логоритміка з методикою», необхідне методичне забезпечення, складові та технологію оцінювання навчальних досягнень здобувачів вищої освіти.

Міждисциплінарні зв’язки:

внутрішньосистемні: з педагогікою, різними галузями спеціальної педагогіки: сурдопедагогіки, тифлопедагогіки, олігофренопедагогіки; методиками навчання рідної мови, математики; з логопедичної ритмікою, загальною і спеціальною психологією;

міжсистемні: звʼязки з медико біологічними і лінгвістичними науками.

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:

1. Основи логоритмiки.

2. Логоритмка в системі корекцiйно-реабiлiтацiйної роботи при різних порушеннях мовлення.

1. Мета та завдання навчальної дисципліни

Метою курсу є ознайомлення здобувачів з особливостями рухової сфери у дітей з порушеннями мовлення та формування у них умінь проведення логоритмічних занять з урахуванням вимог, які висуваються на сучасному етапі до вчителя-логопеда.

Завдання курсу:

- надання студентам теоретичних знань про особливості розвитку дітей з мовленнєвими порушеннями;

- формування у студентів категоріальних понять з логопедичної ритміки;

- формування у студентів уміння правильного структурування логоритмічних занять з дітьми із порушеннями мовлення;

- прищеплення особливого ставлення до дітей з мовленнєвими порушеннями

Дисципліна “Клініка порушень психофізичного розвитку” вивчає особливості етіології, патогенезу та клінічних проявів відхилень психофізичного розвитку дитини.

Знання основ клінічних проявів відхилень у психофізичному розвитку необхідно для створення спеціальних умов та передумов для успішного виховання та навчання дітей із різними неврологічними, психічними, інтелектуальними, мовленнєвими, фізичними та соматичними порушеннями, а також ефективної корекції означених відхилень.

Вимоги до вихідного рівня знань і умінь, якими повинен володіти студент, приступаючи до вивчення даної дисципліни, - знання дисциплін «Вступ до спеціальності «Спеціальна освіта» і педагогічна деонтологія» «Анатомія, фізіологія, патологія дітей і підлітків», тощо. В результаті вивчення дисципліни студенти поглиблять знання щодо вікових особливостей психофізичного розвитку дітей; набудуть знань про особливості етіології, патогенезу та клінічних проявів порушень осіб із особливими освітніми потребами. А також навчаться застосовувати отримані знання при вивченні циклу дисциплін професійно-орієнтованої підготовки.

Загальною метою курсу є формування необхідних знань про особливості клінічного прояву інтелектуальних порушень для кваліфікованого здійснення професійної діяльності.

Вивчення дисципліни «Клініка порушень психофізичного розвитку» передбачає формування в студентів наступних фахових компетентностей та результатів навчання:

ІК. Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі і практичні проблеми спеціальної та інклюзивної освіти у процесі корекційнопедагогічної, діагностико-консультативної, дослідницької та культурнопросвітницької діяльності або у процесі навчання, що передбачає застосування основних теорій і методів дефектології і характеризується комплексністю та невизначеністю умов.


Зміст логопедичної роботи залежить від виду мовленнєвого порушення, його форми, ступеня тяжкості та супутніх порушень. Знання вчителем-логопедом особливостей корекційно-розвивальної роботи при різних мовленнєвих порушеннях є необхідною умовою успішного подолання недоліків мовлення у дітей та дорослих.

Тому при підготовці майбутніх фахівців-логопедів є доцільним поглиблення, поширення та оновлення  знань, умінь та навичок на основі того рівня, який студенти отримали раніше.

 У ході вивчення курсу студенти повинні знати:

- принципи аналізу мовленнєвих порушень та їх подолання;

- типи та форми мовленнєвих порушень;

- особливості корекційної роботи при різних мовленнєвих порушеннях.

У ході вивчення курсу студенти повинні вміти:

-    проводити аналіз мовленнєвих порушень;

визначати зміст, вибір методів та прийомів логопедичного впливу при різних мовленнєвих порушеннях у дітей та дорослих;

обирати доречну послідовність дій та продуктивно їх виконувати.


Виробнича практика за профілем майбутньої професії у освітніх закладах для студентів спеціальністі 016 «Спеціальна освіта (Логопедія)» є невід’ємною складовою частиною процесу підготовки фахівців-логопедів. Вона проводиться протягом 6 тижнів у ІІІ семестрі в освітніх закладах.

Зміст практики безпосередньо пов’язаний із матеріалом, що викладається на лекціях, вивчається на практичних заняттях, включається в тематику кваліфікаційних робіт другого (магістерського) рівня вищої освіти.

Колективом авторів кафедри логопедії розроблено методичні рекомендації до проведення, оформлення та оцінювання вказаних видів практик.

Керівництво виробничою практикою здійснюють викладачі, що мають наукові ступені та вчені звання випускової кафедри логопедії та досвід логопедичної роботи.

Мета практики – ознайомити студентів-практикантів із специфікою діяльності освітнього закладу, умовами і способами організації освітнього процесу в логопедичних групах ЗДО та логопунктах при ЗЗО; функціональними обов’язками логопеда закладів дошкільної/шкільної освіти; формувати практичні навички та уміння психолого-педагогічного і логопедичного обстеження дітей з порушеннями мовлення, проведення навчально-виховної та корекційно-розвиткової роботи з дітьми з порушеннями мовлення різного ґенезу.

Основними завданнями виробничої логопедичної практики студентів-магістрантів є:

1.     Поглибити і закріпити теоретичні знання, одержані при вивченні курсів:

 «Професійна компетентність логопеда», «Методологія і методи спеціальних психолого-педагогічних досліджень», «Психолого-педагогічний супровід осіб із ООП», «Сучасні проблеми логопедії», «Менеджмент спеціальної та інклюзивної освіти», «Психологія освіти» тощо.

2. Виробити навички проведення фронтальних і індивідуальних логопедичних занять (уроків) в освітніх закладах.

3. Навчити планувати навчальний процес, логопедичну роботу, перспективні і поурочні плани, ведення різних видів документації логопеда в освітніх закладах.

4. Виховати критичне відношення до своєї роботи і вміння аналізувати власні заняття і заняття своїх товаришів.

5. Вчитися координувати роботу вчителя, логопеда, вихователя, батьків при вихованні та навчанні осіб з мовленнєвими порушеннями.

6. Формувати вміння виконувати функції логопеда в освітніх закладах.

7. Навчити вести роботу з виправлення порушень мовлення в умовах дистанційного навчання.

8. Виховувати повагу до професії логопеда, бажання до постійного вдосконалення своєї майстерності.