Кафедра логопедії

Навчальна дисципліна “Ігри в логопедичній роботі” належить до вибіркових дисциплін циклу професійної підготовки здобувачів вищої освіти за спеціальністю 016 Спеціальна освіта (Логопедія. Спеціальна психологія)  перший (бакалаврський)  рівень.

Зміст курсу орієнтований на забезпечення здобувачів вищої освіти знаннями про суть та теорії виникнення ігор, загальну методику їх проведення; виникнення і розвиток гри в онтогенезі дитини; дитяча гра в історії розвитку дошкільного виховання на Україні.

Значення гри в удосконаленні фізичного, розумового і морального розвитку гри. Основні функції гри. Класифікація і характеристика основних видів ігор. Роль та значення ігор в логопедичній роботі. Використання ігор в логопедичній роботі. Дидактичні ігри і їх класифікація і характеристика. Використання дидактичних ігор в логопедичній роботі. Використання рухливих ігор в логопедичній роботі. Методика проведення творчих ігор в логопедичній роботі. Використання ігор в логопедичному обстеженні дітей. Використання ігор для розвитку психічних процесів: уваги, пам’яті, мислення, уяви, сприйняття. Ігрова діяльність при виконанні артикуляційної і пальчикової гімнастики. Ігри в логопедичній роботі з дітьми-дислаліками, ігри на розвиток фонематичного сприйняття. Використання ігор у роботі з дітьми-дизартриками. Використання ігор у роботі з дітьми-ринолаліками. Ігри в корекції звуковимови у дітей- ринолаліків. Ігри в корекційній роботі з заїкуватими дітьми. Використання ігор в логопедичній роботі з дітьми із ЗНМ різних рівнів, з алаліками.

Мета курсу: удосконалення теоретичної та практичної підготовки майбутнього логопеда, оволодіння знаннями теорії гри, різновидів дитячих ігор, умовами правильної організації і використання ігор в логопедичній роботі, принципами підбору ігор при різних видах мовленнєвих порушень, методикою проведення ігор в логопедичній роботі.

Виробнича практика за профілем майбутньої професії у освітніх закладах для студентів спеціальністі 016 «Спеціальна освіта (Логопедія)» є невід’ємною складовою частиною процесу підготовки фахівців-логопедів. Вона проводиться протягом 6 тижнів у ІІІ семестрі в освітніх закладах.

Зміст практики безпосередньо пов’язаний із матеріалом, що викладається на лекціях, вивчається на практичних заняттях, включається в тематику кваліфікаційних робіт другого (магістерського) рівня вищої освіти.

Колективом авторів кафедри логопедії розроблено методичні рекомендації до проведення, оформлення та оцінювання вказаних видів практик.

Керівництво виробничою практикою здійснюють викладачі, що мають наукові ступені та вчені звання випускової кафедри логопедії та досвід логопедичної роботи.

Мета практики – ознайомити студентів-практикантів із специфікою діяльності освітнього закладу, умовами і способами організації освітнього процесу в логопедичних групах ЗДО та логопунктах при ЗЗО; функціональними обов’язками логопеда закладів дошкільної/шкільної освіти; формувати практичні навички та уміння психолого-педагогічного і логопедичного обстеження дітей з порушеннями мовлення, проведення навчально-виховної та корекційно-розвиткової роботи з дітьми з порушеннями мовлення різного ґенезу.

Основними завданнями виробничої логопедичної практики студентів-магістрантів є:

1.     Поглибити і закріпити теоретичні знання, одержані при вивченні курсів:

 «Професійна компетентність логопеда», «Методологія і методи спеціальних психолого-педагогічних досліджень», «Психолого-педагогічний супровід осіб із ООП», «Сучасні проблеми логопедії», «Менеджмент спеціальної та інклюзивної освіти», «Психологія освіти» тощо.

2. Виробити навички проведення фронтальних і індивідуальних логопедичних занять (уроків) в освітніх закладах.

3. Навчити планувати навчальний процес, логопедичну роботу, перспективні і поурочні плани, ведення різних видів документації логопеда в освітніх закладах.

4. Виховати критичне відношення до своєї роботи і вміння аналізувати власні заняття і заняття своїх товаришів.

5. Вчитися координувати роботу вчителя, логопеда, вихователя, батьків при вихованні та навчанні осіб з мовленнєвими порушеннями.

6. Формувати вміння виконувати функції логопеда в освітніх закладах.

7. Навчити вести роботу з виправлення порушень мовлення в умовах дистанційного навчання.

8. Виховувати повагу до професії логопеда, бажання до постійного вдосконалення своєї майстерності.

Дисципліна “Клініка порушень психофізичного розвитку” вивчає особливості етіології, патогенезу та клінічних проявів відхилень психофізичного розвитку дитини.

Знання основ клінічних проявів відхилень у психофізичному розвитку необхідно для створення спеціальних умов та передумов для успішного виховання та навчання дітей із різними неврологічними, психічними, інтелектуальними, мовленнєвими, фізичними та соматичними порушеннями, а також ефективної корекції означених відхилень.

Вимоги до вихідного рівня знань і умінь, якими повинен володіти студент, приступаючи до вивчення даної дисципліни, - знання дисциплін «Вступ до спеціальності «Спеціальна освіта» і педагогічна деонтологія» «Анатомія, фізіологія, патологія дітей і підлітків», тощо. В результаті вивчення дисципліни студенти поглиблять знання щодо вікових особливостей психофізичного розвитку дітей; набудуть знань про особливості етіології, патогенезу та клінічних проявів порушень осіб із особливими освітніми потребами. А також навчаться застосовувати отримані знання при вивченні циклу дисциплін професійно-орієнтованої підготовки.

Загальною метою курсу є формування необхідних знань про особливості клінічного прояву інтелектуальних порушень для кваліфікованого здійснення професійної діяльності.

Вивчення дисципліни «Клініка порушень психофізичного розвитку» передбачає формування в студентів наступних фахових компетентностей та результатів навчання:

ІК. Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі і практичні проблеми спеціальної та інклюзивної освіти у процесі корекційнопедагогічної, діагностико-консультативної, дослідницької та культурнопросвітницької діяльності або у процесі навчання, що передбачає застосування основних теорій і методів дефектології і характеризується комплексністю та невизначеністю умов.