Предметом вивчення навчальної дисципліни є психологічні  і соціально-психологічні фактори, що обумовлюють особливості релігійної свідомості; пояснення поведінки віруючих у цілому і представників різних релігійних течій зокрема.

 Програма навчальної дисципліни складається з таких розділів:

1. Історичні етапи формування психології релігії як самостійної дисципліни.

2. Релігійні феномени в психології релігії.

 1. Мета та завдання навчальної дисципліни

1.1. Метою викладання навчальної дисципліни __Психологія релігії_ є ознайомлення студентів  із особливостями суб’єктивного в релігії: релігійністю індивіда в його соціальних зв’язках, перш за все у функціональних; мотивами і установками, що обумовлюють релігійні уявлення; станами свідомості; релігійною поведінкою і діями; релігійними відносинами (всередині спільноти, із зовнішнім світом). 

1.2.Основними завданнями вивчення дисципліни _Психологія релігії_ є ознайомлення з проблемами структури і типології релігійного досвіду та його обумовленості, вивчення ролі релігійних станів і актів у поведінці особистості, порушення проблеми звернення до совісті, дослідження релігійних позицій, досвіду, розвитку, а також почуття провини і шкодування.

1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати :

_ поняття та особливості релігії в психологічній науці, основні етапи історичного розвитку і становлення психології релігії; особливості впливу релігії на психологічну характеристику етносів; основні підходи до вивчення психології віруючих; специфіку та особливості методики досліджень у психології релігії; орієнтуватись у проблематиці її сучасних розробок. 

вміти :

_ скласти психологічну характеристику основних типів особистості, схильних до релігійності, маючих релігійний досвід; надати вікові і соціально-психологічні характеристики особистості і груп, що сприймають релігійні вірування; викласти сутність наукового підходу до досліджень психології релігійного досвіду; визначити психологічні аспекти релігійних ритуалів і культів.