Група ОМ-2. Спеціальність ОМ, декоративне мистецтво,реставрація 2022 (ЗФН Суми). Дисципліна "Академічний живопис". Практичних - 2 години. Самостійних - 88 годин. Завдання для практичної роботи: монохромний живопис аквареллю (гризайль) обрубовки 50х40. Матеріали: акварельний папір, чорна акварель, пензлі (синтетика, колонок, білка). Завдання для самостійної роботи: натюрморт з античною головою. Матеріали: акварельний папір 50х40, акварель, пензлі. Фото робіт надсилати на електронну адресу: ishva134@gmail.com

Розробник: Ластовецька Тетяна Миколаївна, старший викладач кафедри хореографії та музичного мистецтва ННІкультури і мистецтв

 

 

Робочу програму розглянуто і схвалено на засіданні кафедри хореографії та музичного мистецтва

Протокол № 8від 29 червня 2023 року 

 

 

 

Розподіл годин звірено з робочим навчальним планом. Структура типова

 

 

 

 

 

 

 

Завідувач кафедри хореографії та музичного мистецтва, доктор педагогічних наук, професор                ____________ Ольга ЄРЕМЕНКО

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

 

І. Опис і структура навчальної дисципліни …………………………….…. ….  4 ІІ.   Тематичний план навчальної дисципліни ………………..……..….….….. 7 ІІІ.  Програма навчальної дисципліни ………………………..………….…….. 9 ІV.  Навчально-методична карта дисципліни ……………....……...…..….…. 10

V.   Завдання для самостійної роботи ……………………………….……...… 11

VІ.  Індивідуальна навчально-дослідна робота …………………..…..….…... 12

VII. Критерії оцінювання……………………………………………………….13

VIII. Орієнтовний перелік тем для ІНДЗ (реферату)…………………………14

ІХ. Система поточного та підсумкового контролю ………………………… 15

Х. Питання, що виносяться на екзамен з історії вокального мистецтва…….18

ХІ. Методи навчання ...………………………………………………….…...  21 ХІІ. Методичне забезпечення курсу ………………………………..…..……. 22

ХІІІ. Завдання для самостійної роботи та питання для самоперевірки………22

ХIV. Орієнтовний список контрольних питань ……………………………….24

ХV. Рекомендована література ……………………………………..……..….. 25

Основна ……………………………………….………….…………….…. 26

Додаткова ………………………………………………………..……..…  28

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

І. Опис та структура навчальної дисципліни

Робоча програма навчального курсу «Історія виконавства» розроблена на основі освітньо-професійної програми підготовки магістрів відповідно до навчального плану 025 музичне мистецтво

У програмі визначено:

 1)  обсяг історичних знань у сфері вокального мистецтва;

 2) фахові компетенції, які мають опанувати студенти професійного спрямування «Сольний спів» у процесі вивчення дисципліни «Історія вокального мистецтва»;

3) розподіл навчального матеріалу за модулями (змістовими модулями) та академічного часу для його засвоєння;

 4) форми й види навчальної діяльності студентів у процесі засвоєння навчального курсу;

5) необхідне методичне забезпечення та систему оцінювання навчальних досягнень студентів з дисципліни. 

Мета викладання дисципліни– надати ґрунтовні знання щодо історичного розвитку, етнокультурних витоків, умов становлення й формування вокального мистецтва; його місця й ролі в культурному житті національного та світового інформаційного простору, а також надати фахові орієнтири щодо естетичних традицій європейського академічного оперно-концертного виконавства.

Завдання навчального курсу:

–                   розширення музичного кругозору студентів для об’єктивної оцінки історичних явищ вокального мистецтва; 

–                   формування професійних виконавсько-естетичних орієнтирів, переконань, світогляду; 

–                   розвиток пізнавальних і фахових зацікавлень у самостійній творчій роботі;

–                   ознайомлення студентів з досягненнями світових вокальних шкіл, класичною і сучасною виконавською практикою мистецтва сольного співу;

–                   вивчення історії розвитку традиції вокального виконавства (XVІІ – XX століття);

–                   знайомство з особливостями розвитку оперного виконавства у вітчизняній та зарубіжній музичній культурі. 

Міждисциплінарний взаємозв’язок. Засвоєння навчального курсу «Історія вокального мистецтва» передбачає інтеграціюзнань, умінь і навичок з таких дисциплін: сольний спів; методика викладання сольного співу; вокальний ансамбль

Вивчення дисципліни «Історія виконавства» сприяє формуванню у студентів таких фахових та загальних компетентностей:

–                   мистецтвознавча (здатність застосовувати знання з історії естради, історії музики та інших видів мистецтва у професійній діяльності; знання творчого доробку композиторів різних епох та розуміння стилістичних і жанрових особливостей музичних творів);

–                   вокально-методична (володіння методикою постановки голосу, методами розвитку вокальної техніки, культури співу, творчого потенціалу співака; знання принципів класифікації співацьких голосів та вміння правильно визначити тип голосу співака у процесі формування виконавського складу ансамблю; спроможність проектувати репертуар для різних типів вокальних ансамблів);

–                   музично-інформаційна і технологічна (здатність до самостійного пошуку музичного матеріалу в мережі Інтернет, репертуарних збірках, навчально-методичних посібниках; уміння працювати з мікрофоном, звукопідсилювальною та звуковідтворювальною апаратурою);

–                   організаційна (здатністьпланувати, організовувати, координувати, контролювати та оцінювати діяльність і взаємодію суб’єктів музичновиконавського та музично-освітнього процесу; уміння організувати роботу музично-творчих колективів, шкільних вокальних гуртків);

–                   комунікативна (здатність до міжособистісного спілкування,  емоційної стабільності, толерантності; здатність працювати у творчому колективі; вільне володіння українською мовою відповідно до норм культури мовлення);

–                   науково-дослідницька (здатність виконувати навчально-дослідні завдання на основі аналітико-синтетичної мисленнєвої діяльності; здатність до нестандартних рішень типових задач і здатність вирішувати нестандартні завдання пов’язані з вокально-сценічною практикою);

–                   самоосвітня (здатність до самостійної пізнавальної діяльності, самоорганізації та саморозвитку; спрямованість на розкриття особистісного творчого потенціалу та самореалізацію; прагнення до особистіснопрофесійного лідерства та успіху).

 

 

 

 

Курс: підготовка  магістрів

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-

кваліфікаційний рівень

 

 

Характеристика навчального  курсу

 

Кількість кредитів, відповідних  ЕСТS:

5

 

Кількість модулів:

1

 

Кількість змістових модулів:

12

 

Загальна кількість годин:    

136

 

Кількість годин на тиждень:

 

 

Шифр та назва  галузі знань:

0202

«Мистецтво»

 

 

 

 

Професійне спрямування:  «Сольний спів»

 

Освітній рівень:

магістерський

 

 

Дисципліна  вибіркова

Рік підготовки: 

І

Семестри: 

ІІ

 Аудиторні заняття: 36  годин :

лекції – 18 год.;

семінарські – 18 год.;

 

Модульний контроль

Семестровий контроль –  36 год

Самостійна робота: 100 год.

Форма підсумкового контролю: 

залік

(ІІ семестр)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІ.  ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«Історія виконавства»

 

теми

Назви

теоретичних/практичних

розділів

Кількість годин 

Разом

 

Аудиторних

 

Лекційних

 

Семінарськ

их

 

Практичних

 

Індивідуальна

робота

 

Самостійна

робота

 

Модульний

к

онтроль

 

ЗМІСТОВИЙ  МОДУЛЬ  1

Провідні європейські школи вокального виконавства.

Українська національна вокальна школа.

1.1

Традиції італійського belcanto.

Виконавська естетика старо-італійського та класичного belcanto в іменах.

 

 

2

2

 

 

10

 

1.2

Етнокультурний феномен фрацузької вокальної школи. Еволюція вокального виконавства у французькій класичній музиці.

 

 

2

1

 

 

10

 

1.3.

Становлення та розвиток німецької національної вокальної школи. Традиції німецького оперного та камерного вокального виконавства.

 

 

2

1

 

 

10

 

1.4

Новаторські опери Ріхарда Вагнера – національного німецького композитора.

 

 

2

1

 

 

10

 

1.5.

Німецьке вокальне виконавство та педагогіка ХІХ - ХХ століття.

 

 

 

2

 

 

10

 

1.6.

Традиції української вокальної школи.Історичні передумови та шляхи розвитку українського вокального виконавства

 

 

2

2

 

 

10

 

1.7.

Особливості формування українського музичного театру. Відкриття перших закладів професійної вокальної освіти в Києві.

 

 

2

 

 

 

15

 

1.8.

Вокальна творчість Семена Гулака-Артемовського. «Запорожець за Дунаєм» як  перша національна українська опера.

 

 

 

2

 

 

5

 

1.9.

Творчість Миколи Лисенка у формуванні української академічної школи співу.

 

 

2

2

 

 

5

 

1.10.

Музично-театральне життя України у ХХ столітті. Українські консерваторії як головні осередки сучасної професійної вокальної освіти.

 

 

2

2

 

 

5

 

1.11

Сучасні форми оперного та камерно-концертного виконавства.

 

 

2

1

 

 

5

 

1.12

Особливості розвитку оперного жанру в інших країнах світу.

 

 

 

2

 

 

5

 

 

Семестровий контроль

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Разом

 

 

18

18

 

 

100

 

 

Усього за навчальним планом

136

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІІ.  ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Змістовий модуль 1. 

Провідні європейські школи вокального мистецтва.

Українська національні вокальна школа.

Теми лекційних та практичних занять

 

       Тема 1.1. Традиції італійського belcanto.

Виконавська естетика старо-італійського та класичного bel canto в іменах.

Тема 1.2 Етнокультурний феномен фрацузької вокальної школи. Еволюція вокального виконавства у французькій класичній музиці.

Тема 1.3.Становлення та розвиток німецької національної вокальної школи. Традиції німецького оперного та камерного вокального виконавства.

Тема 1.4. Становлення та розвиток німецької національної вокальної школи. Новаторські опери Ріхарда Вагнера – національного німецького композитора.

Тема 1.5. Німецьке вокальне виконавство та педагогіка ХІХ - ХХ століття.

Тема 1.3. Витоки української національної школи співу та розвиток вокального мистецтва в Україні за часів Царської Росії (ХVІІІ-ХІХ століття).

Тема 1.7. Особливості формування українського музичного театру. Відкриття перших закладів професійної вокальної освіти в Києві.

Тема   1.8    .        Вокальна   творчість   Семена       Гулака-Артемовського. «Запорожець за Дунаєм» як  перша національна українська опера.

Тема 1.9. Творчість Миколи Лисенка у формуванні української академічної школи співу.

Тема 1.10. Музично-театральне життя України у ХХ столітті. Українські консерваторії як головні осередки сучасної професійної вокальної освіти.

Тема 1.11.Сучасні форми оперного та камерно-концертного виконавства.

Тема 1.12. Особливості розвитку оперного жанру в інших країнах світу.

 

 


ІV.НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНА КАРТА ДИСЦИПЛІНИ «ІСТОРІЯ ВИКОНАВСТВА»

Разом: 136годин: лекційні заняття – 18 годин, семінарські заняття – 18 годин, самостійна робота – 100 годин, годин,

Модулі

Модуль 1 

Назва зм. модуля

Змістовий модуль 1: Провідні європейські школи вокального виконавства.

Українська національні вокальна школа.

Кількість балів за модуль

103 бали

Теми лекцій

(відвід. – 2 бал  за заняття)

Тема 

1.1 

(1 бал)

Тема 

1.2 

(1 бал)

Тема 

1.4 

(1 бал)

Тема 

1.7

(1 бал)

МКР

 

Теми семінарських занять 

(відв. – 2 бал за заняття; 

відп. на 1 зан. – 10 балів)

Тема 1.8.

Тема 1.9

Тема 1.10

Тема 1.11

Тема 1.12

Тема 

1.3

(14  балів)

Тема 

1.5 

(11  балів)

Тема 

1.6

(11  балів)

Самостійна робота

5 б.

5+5 б.

5+5 б.

 

5+5 б.

 

 

 

75     балів

 

Поточний контроль

(МКР)

 

25 балів

ІНДЗ

30 балів

 

Усього за період роботи до екзамену – 127балів (що прирівнюється до 60 балів з урахуванням коефіцієнта – 2,12)

Підсумкови

й контроль 

Екзамен – 40 балів

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

 

теми

Назва теми

Кількість годин

Література

Академічний контроль

Бали

1.1

Становлення та розвиток німецької національної вокальної школи. Новаторські опери Ріхарда Вагнера – національного німецького композитора.

14

10, 13, 14,

22, 24, 27,

35

Семінарські заняття, екзамен

5

1.2

Німецьке вокальне виконавство та педагогіка ХІХ - ХХ століття.

12

10, 13, 14,

22, 24, 27,

35

Семінарські заняття, екзамен

5

1.3

Витоки української національної школи співу та розвиток вокального мистецтва в Україні за часів Царської Росії (ХVІІІ-ХІХ століття).

24

1 – 7, 

18 – 20,

23 – 25, 

30 – 34, 

41 – 42

Семінарські заняття, екзамен

5

1.4

Особливості формування українського музичного театру. Відкриття перших закладів професійної вокальної освіти в Києві.

12

1 – 7, 

18 – 20,

23 – 25, 30

– 34, 41 –

42

Семінарські заняття, екзамен

5

1.5

Вокальна творчість Семена Гулака-Артемовського. «Запорожець за Дунаєм» як  перша національна українська опера.

14

1 – 7, 

18 – 20,

23 – 25, 30

– 34, 41 –

42

Семінарські заняття, екзамен

5

1.6

Творчість Миколи Лисенка у формуванні української академічної школи співу.

12

1 – 7, 

18 – 20,

23 – 25, 

30 – 34

Семінарські заняття, екзамен

5

1.7

Музично-театральне життя України у ХХ столітті. Українські консерваторії як головні осередки сучасної професійної вокальної освіти.

12

1 – 7, 

18 – 20,

23 – 25, 

30 – 34, 

41 – 42

Семінарські заняття, екзамен

5

 

 

Разом

100 годин

 

 

35 балів


 

VІ. ІНДИВІДУАЛЬНА НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНА РОБОТА

 

Індивідуальна навчально-дослідна робота є видом позааудиторної індивідуальної діяльності студента, результати якої використовуються в процесі вивчення програмового матеріалу навчальної дисципліни. 

Індивідуальне навчально-дослідне завдання (ІНДЗ) виконується у формі реферату. Обсяг реферату (без додатків і списку літератури) – 10-15 друкованих сторінок, виконаних у текстовому процесорі Microsoft Word, при цьому використовуються такі параметри: гарнітура Times New Roman, кегль 14, інтервал – 1,5 (на сторінці – 28-30 рядків).  Робота має бути зброшурована.                                                 

Реферат повинен містити такі складові: титульна сторінка; зміст; вступ; основна частина, яка може складатися з двох розділів; висновки; список використаної літератури; додатки (якщо у них є потреба). Висновки мають містити основні узагальнення теоретичної та практичної складових роботи та відповідати меті та завданням дослідження, визначеним у вступі. Список використаної літератури (не менше 10 джерел) повинен бути складений у алфавітному порядку відповідно до загальних вимог (зразок – оформлення списку літератури  даної програми). Цитати можуть бути двох видів: прямі (дослівний виклад уривка оригінального тексту, який береться в лапки) і непрямі (переказ думок автора своїми словами, який в лапки не береться). У кожному випадку після цитати у квадратних дужках слід вказати, звідки її взято, наприклад: [2, c. 45], де 2 – номер джерела у списку літератури, а 45 – номер сторінки у цій книжці, з якої було взято чи переписано своїми словами необхідну цитату.    

 

Шкала оцінювання ІНДЗ (реферату)

Рівень виконання завдання

Кількість балів, що відповідає рівню

Оцінка за традиційною системою

Високий 

25 – 5

Відмінно

Достатній 

16 – 4

Добре

Середній 

10 – 3

Задовільно

Низький

0 –

Незадовільно

 

 

Критерії оцінювання ІНДЗ (реферату)

Бали

Критерії оцінювання реферату

25 – 30  балів 

Робота самостійна, творча. Зміст і форма реферату відповідає плану. У роботі витримана пропорційність частин. Матеріал викладений логічно й послідовно. Спостерігається термінологічна чіткість. Відсутні фактичні, орфографічні, пунктуаційні, граматичні та стилістичні помилки. Робота оформлена згідно вимог. Обсяг відповідає встановленим нормам. Під час захисту студент вільно орієнтується у матеріалі, висловлює власне ставлення до визначеної проблеми, володіє майстерністю усної доповіді (риторичні уміння; уміння тримати тезу та розгортати її у відповідності до рамок доповіді; уміння визначати особисту позицію; уміння тримати контакт із аудиторією; правильність мови).

16 – 24 бали

Простежується творчий підхід до виконання реферату. Матеріал викладений послідовно, відповідає плану. Інколи простежується порушення логіки. Структура відповідає формі роботи. Наявні незначні фактичні, орфографічні, пунктуаційні, граматичні та стилістичні помилки. Робота оформлена згідно вимог. Обсяг відповідає встановленим нормам. Під час захисту студент вільно орієнтується у матеріалі, висловлює власне ставлення до питання. Виявляє достатньо умінь усної доповіді.

10 – 15 балів

Простежується спроба підійти до написання реферату самостійно і творчо. Однак план роботи недосконалий, у ньому спостерігається змішування цільових установок. Загальний зміст недостатньо структурований. Простежується невміння групувати матеріал, знаходити зв’язки, установлювати співвідношення між частинами. Наявні фактичні, орфографічні, пунктуаційні, граматичні та стилістичні помилки. У оформленні є деякі недоліки. Обсяг відповідає встановленим нормам. Під час захисту студент вільно орієнтується у матеріалі, але висловлює своє думки недостатньо аргументовано. Виявляє лише окремі уміння усної доповіді. 

0 – 9 балів

Робота написана нашвидку, фрагментарно, позначена несамостійним підходом до виконання. План відсутній або не відповідає змісту й формі. Тема не розкрита. При захисті студент неспроможний відтворити інформацію у певній послідовності. Оперує лише загальними фразами. Наявні грубі фактичні та мовленнєві помилки.

 

ОРІЄНТОВНИЙ  ПЕРЕЛІК  ТЕМ  ДЛЯ  ІНДЗ (реферату)

1.          Вокально-композиторська творчість Джуліо Каччіні.

2.          Розвиток оперного жанру у творчості композиторів венеціанської вокальної школи.

3.          Вокальне мистецтво кастратів в період розквіту неаполітанської опери-серіа.

4.          Вокальний стиль опери-буффа у творах Джоаккіно Россіні.

5.          Провідні вокальні партії в операх Вінченцо Белліні та Гаетано Доніцетті.

6.          Оперні шедеври Джузеппе Верді: вокально-виконавський аналіз.

7.          Музично-виконавська діяльність співаків Франческо Таманьо та Віктора Мореля.

8.          Опери на античний сюжет «Орфей та Еврідіка» у творчості композиторів УІІХХ століття: порівняльний аналіз.

9.          Педагогічні принципи Леоне Джіральдоні в праці «Аналітичний метод виховання голосу».

10.      Творчість Енріко Карузо як представника веристсько-вердіївського вокального стилю.

11.      Концертно-виконавське життя  співака Тітта Руффо.

12.      Історичні особливості становлення та розвитку театру  «Ла Скала» в Мілані.

13.      Художній вплив Артуро Тосканіні на розвиток музично-театрального життя Європи.

14.      Вплив Жана Батиста Люллі на становленн та розвиток французької опери.

15.      Сутність оперної реформи Христофа Глюка.

16.      Вокально-педагогічні принципи у вихованні французьких співаків ХІХ ст

17.      Музично-театральне життя Німеччини ХУІІІ  століття.

18.      Новаторські опери Ріхарда Вагнера – національного німецького композитора.

19.      Творчість  Дмитра Бортнянського та його вплив на становлення професійного вокального мистецтва в Україні.

20.      Методичні першооснови професійного виховання співаків в Україні та творчість Миколи Ділецького.

21.      Відкриття перших закладів професійної вокальної освіти в Києві.

22.      Педагогічні принципи навчання в Музично-драматичній школі Миколи Лисенка.

23.      Композиторська та музично-педагогічна діяльність Миколи Лисенка у формуванні української академічної школи співу.

 

VІІ.  СИСТЕМА ПОТОЧНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ

Навчальні досягнення студентів із дисципліни «Історія вокального мистецтва» оцінюються замодульно-рейтинговою системою, в основу якої покладено принцип поетапної звітності, обов’язковості модульного контролю, накопичувальної системи оцінювання рівня знань, умінь та навичок.

Максимальний рейтинговий показник – 100 балів.

Максимальна кількість підсумкових балів за період роботи до екзамену становить 127 балів, що прирівнюється до 60 балів з урахуванням коефіцієнта (2,12) + 40 балів за складання екзамену (без урахування коефіцієнта). 

Розподіл балів за видами навчальної діяльності

з/п

Вид діяльності

Максимальна кількість балів за

одиницю

Кількість одиниць

Сума балів

1

Відвідування лекцій

1

4

4

2.

Відвідування семінарських занять 

1

3

3

3.

Робота на семінарському занятті 

10

3

30

4.

Самостійна робота (виконання домашнього завдання)

5

7

35

5.

Виконання модульної контрольної роботи

25

1

25

6.

Виконання ІНДЗ (написання реферату)

30

1

30

 

Усього за період роботи до екзамену

 

 

127

 

Коефіцієнт 

 

 

2,12

7.

Підсумковий контроль (екзамен)

40

1

40

 

У процесі оцінювання навчальних досягнень студентів застосовуються такі методи:

-                     методи усного контролю:індивідуальне опитування, бліцопитування, співбесіда; підсумкове усне опитування – екзамен.

-                     методи письмового контролю: виконання письмових науково-

дослідних завдань (ІНДЗ); підсумкова письмова перевірка (модульна контрольна робота).

-                     методи самоконтролю: уміння самостійно вивчати, аналізувати навчальну літературу; уміння самостійно оцінювати свої знання та навички, самоаналіз. 

 

Порядок переведення рейтингових показників успішності в європейську шкалу ECTS

 

Рейтингова оцінка 

Оцінка за стобальною шкалою 

Значення оцінки

А

90 – 100 балів

Відмінно – відмінний рівень знань (умінь) в межах обов’язкового матеріалу з можливими незначними недоліками

В

82 – 89 балів

Дуже добре – достатньо високий рівень знань (умінь) в межах обов’язкового матеріалу без суттєвих (грубих) помилок

С

75 – 81 балів

Добре – в цілому добрий рівень знань (умінь) з незначною кількістю помилок

D

69  – 74 балів

Задовільно – посередній рівень знань (умінь) із значною кількістю недоліків, достатній для подальшого навчання або професійної діяльності

E

60 – 68 балів

Достатньо – мінімально можливий допустимий

рівень знань (умінь)

FX

35 – 59 балів

Незадовільно з можливістю повторного складання – незадовільний рівень знань, з можливістю повторного перескладання за умови належного самостійного доопрацювання

F

1 – 34 балів

Незадовільно з обов’язковим повторним вивченням курсу – досить низький рівень знань (умінь), що вимагає повторного вивчення дисципліни

 

Шкала та критерії оцінювання відповіді студента  на екзамені

Кількість балів

Відповіді

0 – 7

Вірна відповідь на одне питання білету

8-18

Вірна відповідь на два питання білету

19-25

Вірна  відповідь на всі три питання білету

26-40

Вірна відповідь на додаткові питання

 

 

Розподіл балів за темами змістових модулів, що присвоюються студентові упродовж вивчення навчального курсу

 «Історія вокального мистецтва»

Змістовий модуль 1

(лекційні та семінарські заняття + самостійна робота)

М

К

Р

І

Н

Д

З

Т 1.1

Т 1.2

Т 1.3

Т 1.4

Т 1.5

Т.1.6

Т 1.7

Т 1.8

Т 1.9

Т 1.10

 

Т 1.11

Т

1.12

 

 

 

6

6

16

6

16

16

6

 

25

30

127  бали

 

 

 

 

 

 

 

 

X  Питання, що виносяться на екзамен

з  Історії вокального виконавства

 

1.            Охарактеризувати особливості становлення італійської вокальної школи VІІ століття.

2.            Здійснити вокальний аналіз твору Якопо Пері, опера «Еврідіка».

3.            Розкрити особливості вокально-композиторської творчості Джуліо Каччіні.

4.            Визначити передумови виникнення та розвитку Венеціанської опернрї школи.

5.            Охарактеризувати композиторський стиль Клаудіо Монтеверді як основоположника венеціанської вокальної школи.

6.            Проаналізувати вокальні партії опери seria.

7.            Розкрити тенденції розвитку оперного жанру у творчості композиторів венеціанської школи.

8.            Визначити представників Оперного мистецтва Риму. 

9.            Охарактеризувати стиль опери «буффа».

10.       Проаналізувати творчих шлях Алессандро Скарлатті в контексті становлення Неаполітанської оперної школи.

11.       Визначити особливості виконавського стилю італійський співаків у УІІІ столітті.

12.       Здійснити аналіз оперних вокальних партій Дж. Россіні.

13.       Визначити педагогічні принципи навчання співу в Італії у УІІ-УІІІ століттях.

14.       Розкрити питання багатогранності творчої діяльності Джоаккіно Россіні як співака-віртуоза в епоху класичного bel canto.

15.       Здійснити аналіз вокальних партій в операх Вінченцо Белліні та Гаетано Доніцетті.

16.       Визнаити педагогічні принципи вокальних шкіл епохи старовинного

«bel canto».

17.       Охарактеризувати творчість Франческо Таманьо та Віктора Мореля як кращих представників вердіївського оперного стилю.

18.       Проаналізувати вокальні партії в оперній творчості Джузеппе Верді.

19.       Виявити особливості розвитку вокального мистецтва Італії у ХІХ століття.

20.       Визначити основні засади педагогічних принципів Леоне Джіральдоні.

21.       Розкрити поняття «веризму» в оперній музиці ХІХ століття (на прикладі творчості П. Масканьї, Р.Леонкавалло, Дж. Пуччіні).

22.       Розкрити сутність методичних принципів виховання співака в ХІХ столітті.

23.       Обґрунтувати       основні      вокально-педагогічні   принципи   Франческо Ламперті.

24.       Проаналізувати творчість Енріко Карузо як представника веристськовердіївського вокального стилю.

25.       Визначити тенденції розвитку вокального мистецтва Італії VІІ – ХХ століття.

26.       Здійснити історичний аналіз становлення театру «Ла Скала» в Мілані. 

27.       Розкрити біографічні та географічні особливості творчого життя співака Тітта Руффо.

28.       Висвітлити проблематику сучасного вокально-професійного навчання в музично-освітніх закладах Італії.

29.       Аргументувати художній вплив Артуро Тосканіні на розвиток музичнотеатрального життя Європи.

30.       Виявити особливості впливу композитора Жана Батиста Люллі на становлення та розвиток французької класичної опери.

31.       Визначити особливості становлення та розвитку французької опери.

32.       Творчість Жана Філіппа Рамо в контексті оперного мистецтва Франції ХУІІІ століття.

33.       Дати аргументовану характеристику основним принципам вокальної педагогіки Франції ХVІІ –ХУІІІ століття.

34.       Охарактеризувати виконавський стиль французьких співаків ХУІІІ століття.

35.       Розкрити сутність оперної реформи Христофа Глюка.

36.       Визначити вокально-педагогічні принципи у вихованні французьких співаків ХІХ століття.

37.       Дати характеристику виконавському стилю великої французької опери ХІХ століття.

38.       Розкрити особливості становлення та розвитку німецької вокальної школи.

39.       Висвітлити особливості музично-театрального життя Німеччини ХVІІІ століття.

40.       Проаналізувати оперну творчість французьких композиторів ХХ століття.

41.       Аргументувати новаторські принципи в операх Ріхарда Вагнера як національного німецького композитора.

42.       Визначити основні тенденції розвитку вокального мистецтва Франції ХVІІІ-ХХ століття.

43.       Висвітлити основи німецької вокальної педагогіки ХІХ століття.

44.       Розкрити особливості формування українського музичного театру.

45.       Визначити основні тенденції розвитку національної вокальної школи Німеччини.

46.       Проаналізувати витоки української національної школи співу.

47.       Розкрити особливості розвитку вокального мистецтва Німеччини у ХХ столітті.

48.       Висвітлити творчу діяльність Григорія Квітки-Основ'яненка.

49.       Обґрунтувати тенденції розвитку української музичної культури у УІІІ столітті.

50.       Аргументувати вплив Полтавського театру ХІХ століття на розвиток  української музичної культури.

51.       Творчість Дмитра Бортнянського в контексті становлення професійного вокального мистецтва України.

52.       Розкрити особливості становлення української школи співу за часів Царської Росії (ХVІІІ-ХІХ століття).

53.       Виконавська творчість українських професійних музикантів-співаків ХVІІІ століття.

54.       Висвітлити основні педагогічні засади приватної вокальної практики Івана Рупіна.

55.       Методичні першооснови професійного виховання співаків в Україні в контексті  творчості Миколи Ділецького.

56.       Проаналізувати особливості формування багатоголосного співу в Україні у ХVІІІ столітті.

57.       Аргументувати багатогранність творчої діяльності Михайла Глінки – співака, композитора, основоположника російської класичної опери.

58.       Розкрити     особливості         вокальної   творчості   Семена   ГулакаАртемовського.

59.       Висвітлити поетапність відкриття перших закладів професійної вокальної освіти в Києві.

60.       Уточнити передумови виникнення твору С. Гулака-Артекмовського «Запорожець за Дунаєм» як першої національної української опери.

61.       Видатні українські співаки першої половини ХХ століття.

62.       Особливості вокально-виконавської творчості Олександра Мішуги.

63.       Висвітлити творчість Миколи Лисенка в контексті формування української академічної школи співу.

64.       Проаналізувати вітчизняну вокально-методичну літературу кінця ХІХ – початку ХХ століття.

65.       Розкрити особливості виконавської діяльності української співачки Соломії Крушельницької.

66.       Проаналізувати творчу діяльність музично-театрального життя України у ХХ столітті.

67.       Виявити та аргументувати педагогічні принципи навчання в Музично-драматичній школі Миколи Лисенка.

68.       Розкрити проблематику функціонування українських консерваторій як головних осередків сучасної професійної вокальної освіти.

 

 

XI. МЕТОДИ НАВЧАННЯ

 

У процесі проходження курсу «Історія вокального виконавства» використовуються наступні методи:

–                        пояснювально-ілюстративний (Студенти здобувають знання, слухаючи лекцію викладача, через екранну презентацію з слайдовими ілюстраціями та відео-звуковими матеріалами. Сприймаючи й осмислюючи факти, оцінки, висновки, які залишаються в межах репродуктивного (відтворювального) мислення студента. Такий метод якнайширше застосовується для передавання значного масиву інформації. Його можна використовувати для викладення й засвоєння фактів, підходів, оцінок, висновків);

–                        проблемного викладення матеріалу (Використовуючи будь-які джерела й засоби, педагогом визначається проблема, формулюється пізнавальне завдання, а потім, розкриваючи систему доведень, порівнюючи погляди, різні підходи, вказується спосіб розв'язання поставленого завдання. Студенти стають свідками і співучасниками наукового пошуку);

–                        пошуково-евристичний (Організація активного пошуку розв'язання висунутих педагогом (чи самостійно сформульованих) пізнавальних завдань на основі евристичних програм і вказівок. В такому процесі мислення, студент набуває продуктивного характеру, на основі роботи з навчальними посібниками та тематичною літературою);

–                        дослідницький (На основі аналізу матеріалу, постановки проблем і завдань студенти самостійно вивчають літературу, джерела, ведуть спостереження та виконують інші пошукові дії. Ініціатива, самостійність, творчий пошук виявляються в дослідницькій діяльності найповніше. Методи навчальної роботи безпосередньо переходять у методи, які імітують, а іноді й реалізують науковий пошук).

 

ХII. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КУРСУ

 

–       робоча навчальна програма;

–       навчальні посібники;

–       аудіо, відео, інтернет - ресурси.

 

XIII  ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ТА ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ:

1. Визначити роль історичних умов у становленні вокального виконавства.

2. Чим обумовлений національний характер вокального мистецтва?

 3. Що складає зміст поняття «вокальне виконавство»?

 4. Визначити місце й роль вокального виконавства в сучасному суспільстві.

5. Назвати основні світові школи сольного співу.

6. Які причини домінування композиторських шкіл порівняно з виконавськими?

7. У чому полягає специфіка вокального виконавства Давньої Греції?

8. Як сформувалися провідні європейські напрямки вокального виконавства?

 9. Проаналізувати музично-теоретичні та методичні праці епохи старовинного bel canto.

10. Назвати опери композиторів епохи старовинного bel canto.

11. У чому полягає виконавська естетика манери старовинного bel canto?

12. Які вокально-виконавські особливості стилю lamente?

 13. Перелічити відомих співаків-сопраністів та їх репертуар.

 14. У чому полягає зміна поглядів на вокальне виконавство в італійській опері ХІХ ст.?

15. Творчість яких вокалістів епохи класичного bel canto представлена в педагогіці?

16. Проаналізувати зміст листування Дж. Верді зі співаками.

17. У чому полягають вокально-виконавські особливості вердіївського stile misto?

 18. Пояснити вислів: «веристсько-вердіївський виконавський стиль».

19. Визначити магістральні принципи роботи диригента А. Тосканіні зі співаками.

20. Які основні постановки диригента А. Тосканіні в театрі La Scala?

21. Охарактеризувати зміни, які вніс А. Тосканіні в роботу з вокалістами у Metropolitenopera.

22. Яка історія виникнення і виконавські традиції театру La Scala?

23. У чому полягає вплив французького класицизму на становлення вокальної школи?

24. Визначити роль вокального мистецтва Італії в формуванні вокального виконавства Франції.

25. Визначити виконавську естетику співаків великої французької опери та назвати її авторів.

26. У чому полягають історико-культурні причини ренесансу ліричної французької опери?

 27. Назвати головні особливості вокального стилю «імпресіонізм» і проаналізувати 1-2 твори.

 28. У чому полягають особливості німецького вокального виконавства?

 29. Пояснити вплив оперної творчості Ваґнера на вокальне виконавство.

30. Розповісти про творчість одного з Вагнерівських співаків (на вибір).

 31. Чим відрізняється німецька фонетична школа співу від класичного bel canto?

 32. Перелічити й охарактеризувати стилі українського співу.

 33. Які фольклорні першооснови українського співу?

34. Розкрити зміст поняття: «пісенно-фольклорна традиція».

 35. Пояснити наукову та ідейно-виховну цінність вивчення творчості епічних співців.

36. Навести приклади сучасних форм кобзарства.

37. Проаналізувати стилі українського церковного співу.

38. Визначити особливості процесу формування співаків-солістів у церковно-вокальному середовищі.

39. Розкрити зміст вокально-виконавської творчості в епоху знаменного стилю. 40.

 Які основні вокально-технічні прийоми стилю «київський спів»?

 41. Викласти зміст вокально-освітньої концепції М. Дилецького.

 42. Які історичні події зумовили розвиток української педагогіки в рамках духовної освіти?

 43. Розкрити зміст історико-культурних умов формування українського оперного співу.

44. Визначити характер міжкультурних зв’язків та їхніх впливів на розвиток національного вокального виконавства.

 45. Визначити виконавські труднощі нового, оперного жанру, експортованого в Україну?

 46. Яка історична ситуація зумовила прем’єри перших українських опер в Росії?

47. Визначити головні особливості навчання й творчої діяльності С. Гулака-Артемовського в Італії.

48. Дослідити зміст конфлікту між М. Глінкою та С. Гулаком-Артемовським (за опублікованими епістолярними джерелами).

49. Розкрити зміст музичного життя Петербурга ХІХ ст. із точки зору присутності там українських митців.

50. Охарактеризувати діяльність родини С. Гулака-Артемовського, – діячів української культури.

51. М. Лисенко й українське вокальне виконавство.

52. Музично-драматична школа М. Лисенка, її професори та відомі вихованці-вокалісти.

53. Назвати головні тенденції вокальної школи Київської консерваторії.

54. Оперна студія Київської консерваторії в іменах.

55. Охарактеризувати головні тенденції розвитку українського оперно-вокального виконавства.

56. Національна опера України ім. Т. Г. Шевченка в іменах.

57. Підготувати розповідь про камерно-вокальну творчість відомого оперного співака.

58. Визначити загальну характеристику професійної вокальної творчості України.

59. Назвати історичні етапи й напрямки розвитку оперного та камерноконцертного вокального виконавства в іменах співаків, композиторів, диригентів, режисерів.

 60. Охарактеризувати вокальну творчість одного з відомих співаків.

 61. Розповісти про розвиток оперного виконавства в одній з країн світу.

62. Які особливості адаптації європейської опери в китайському музичному просторі?

 

XIVОРІЄНТОВНИЙ СПИСОК КОНТРОЛЬНИХ ПИТАНЬ (ТЕМИ КУРСОВОЇ РОБОТИ, РЕФЕРАТУ)

 1. Вокальні жанри (визначення, характеристика, типологія, виконавські зразки).

2. Види вокальної техніки та особливості виконання у різні історичні періоди.

3. Історичні типи вокальної мелодики в інтерпретації видатних співаків (за вибором).

4. Стилістика bel canto у виконавстві різних історичних епох.

 5. Виконавська специфіка оперного та камерного співу.

 6. Національні школи європейського співу та їх принципові особливості.

7. Основні етапи розвитку оперного жанру та виконавські школи.

8. Оперні форми, їх зміст та еволюція у сув’язі з вокальним виконавством.

 9. Роль співака в opera-seria та в opera-buff.

10. Камерно-вокальне виконавство: національні традиції й тенденції розвитку.

11. Світовий поступ оперного виконавства.

12. Вокально-естетичні ідеали композиторів-кучкістів та видатні інтерпретатори їх творчості.

13. Фольклорні традиції в академічному вокальному виконавстві.

14. Академічні впливи на вокальне виконавство жанрів «легкої музики».

15. Творчий портрет одного з визначних співаків будь-якої національної школи та епохи.

16. Особливості виконавської палітри співаків, – інтерпретаторів «пісень звитяги».

17. Вокальна музика 2-ї полов. XX – початку ХХІ ст. та нові вимоги до співаків.

18. Київська національна опера та її роль у становленні вокально-виконавських традицій.

19. Національна філармонія України: історія, традиції, вокальний досвід персоналій.

 20. Конкурсні традиції у вокальному мистецтві.

21. Жанрове коло та виконавські критерії музики сучасних авторів.

22. Опис власного досвіду вокально-виконавської практики.

24. Виконавська естетика старо-італійської школи bel canto.

25. Виконавські критерії класичного bel canto.

26. Епоха Дж. Верді та вердіївські співаки.

27. Мистецтво Артуро Тосканіні та вокальне виконавство.

28. Школа театру La Scala у досвіді персоналій (за вибором).

29. Витоки французької вокальної школи, вокально-педагогічне мистецтво Франції.

30. Традиції німецької вокальної школи у досвіді видатних співаків (за вибором).

 

ХV. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

 

Основна

 

1.                     2. Алчевський Іван: Спогади. Матеріали. Листування / упор. І. Лисенка, К. Милославського. К. : Музична Україна, 1980

2.                     Антонюк В.Г. Вокальна педагогіка (сольний спів) [підручник] / Антонюк В. Г. – К. : Віпол, 2007.

3.                     Антонюк В. Г. Українська вокальна школа: етнокультурологічний аспект [монографія] / Антонюк В. Г. – К. : Українська ідея, 2001. 

4.                     Антонюк В. Г. Семен Гулак-Артемовський / В. Г. Антонюк // Культура і сучасність. – № 1. – 2003.  4.Антонюк В. Г. Школа сольного співу НМАУ ім. П.І. Чайковського / В. Г. Антонюк //Академія музичної еліти України: Історія та сучасність. – К.: Музична Україна. – 2004.

5.                     Антонюк В. Г., Гнидь Б. П. Вокальний факультет. Спеціалізація “Спів” //Академія музичної еліти України: Історія та сучасність. – К. : Музична Україна. – 2004. 

6.                     Гнидь Б.П. Історія вокального мистецтва [підручник]. / Гнидь Б. П.  – К.:              НМАУ ім. П. І. Чайковського, 1997.

7.                     Гнидь Б. П. Виконавські школи України: Кафедра сольного співу НМАУ ім. П. І. Чайковського (1971-2001). К. : НМАУ, 2002.

8.                      Гнидь Б. П. Історія вокального мистецтва : підручник. К. : НМАУ ім. П. І. Чайковського, 1997.

9.                      Голинський Михайло. Спогади. К. : Молодь, 1993. 27. Грисенко Л. М. Лариса Руденко. К. : Музична Україна, 1978.

10.                  Дилецкий М. Граматика музикальна: Фотокопія рукопису 1723р. / підгот. О. С. Цалай-Якименко. К. : Музична Україна, 1970.

11.                 Іванов В. Ф. Навчання церковного співу в Україні у ІХ-XVII ст. Співацька освіта в Україні у ХVІІІ ст. : монографія / у 2-х ч. К. : Музична Україна, 1997.

12.                 Крушельницька Соломія: Спогади. Метеріали. Листування / вст. ст. та упор. М. І. Головащенка. К. : Музична Україна, 1978.

13.                 Лисенко М. В. Листи / yпор. та ком. О. Лисенка. К. : Мистецтво, 1964. 37. Лихтман З. Е. Избранные романсы украинских композиторов: Проба исполнительского анализа К. : КГК им. П. И. Чайковского, 1970.

14.                  Михайлова Т. М. Виховання співаків у Київській консерваторії: Хронологічний огляд з 1863 по 1963 рр. К. : Музична Україна, 1970.

15.                  Мишуга О. П. Спогади. Матеріали. Листи / yпор. М. І. Головащенка. К.: Музична Україна, 1971.

16.                 Мокренко А. Ю. У серці – рідна Україна. К. : Веселка, 1994. 43. Муравйова Олена: Спогади, матеріали / yпор. Г. І. Філіпенко. К. : Музична Україна, 1984.

17.                 Петрусенко Оксана: Спогади. Листи. Матеріали /yпор. М. Кагарлицький та Г. Філіпенко. К. : Музична Україна, 1980. 46. Рожок В. І. Стефан Турчак : монографія. Харків, 1994

18.                 Скоробогатько Н. И. Записки оперного концертмейстера / Скоробогатько Н. И. – К. : Музична Україна, 1973

19.                  Станішевський Ю. О. Оперний театр Радянської України: Історія і сучасність. К. : Муз. Україна, 1988.

20.                 Станиславский К. С. ПСС в 8 т. М. : Искусство, 1954.

21.                Стахевич О. Г. Вокальне мистецтво Західної Європи: творчість, виконавство, педагогіка :дослідження. К : НМАУ ім. П.І. Чайковського, 1997.

22.                Українська художня культура [навчальний посібник / за ред. І. Ф. Ляшенка]. К. : Либідь, 1996.

23.                 Українські співаки у спогадах сучасників /Автор-упор. І. М. Лисенко. – К. : Рада, 2003.

24.                 Хоу Цзянь. Художественный мир китайской народной оперы : монографія / наук. ред. Антонюк В. Г. Луцьк : Твердиня, 2009.

25.                 Черкашина М. Р. Историческая опера эпохи романтизма. К. : Музична Україна, 1986.

26.                 Шамаєва К. І. Музична освіта в Україні у першій половині ХІХ ст. К. : ІЗМН, 1996.

27.                 Швачко Т. О. Марія Литвиненко-Вольгемут. К. : Музична Україна, 1973.

28.                 Швачко Т. О. Євгенія Мірошниченко. К. : Музична Україна, 2011. 59. Шендерович Е. Рождение концертной программы певца. Музыкальная жизнь. 1972.

 

 

 

 

 

 

 

Додаткова

1.                     Антонюк В. Г. Вокальність у творчості Тараса Шевченка / В. Г. Антонюк // Матеріали ІV-го Міжнародного семінару “Шевченківський Петербург”. – ГНУ “ИОВ РАО”, СПб., 2004.

2.                     Батталья Еліо. Про виконання творів Верді / Е. Батталья // Музика. – 1975. – № 2.

3.                     Білокінь С. Іванна Синенька-Іваницька / Білокінь С. – К. : Медекоп, 1997.

4.                     Вотріна В. В. Мистецтво співу і вокальна методика М. Е. ДонецьТессейр. – К. : НМАУ ім. П. І. Чайковського, 2001.

5.                     Востряков А. А. Образ героя в оперном спектакле [исследование] / Востряков А. А. – К. : НМАУ ім. П. І. Чайковського, 2007.  

6.                     Гмиря Б. Р. Статті. Листи. Спогади / Гмиря Б. Р. – К. : Музична Україна, 1975. 

7.                     Гнидь Б. П. Виконавські школи України: Кафедра сольного співу              НМАУ  ім. П. І. Чайковського (1971-2001) / Гнидь Б. П. – К. : НМАУ, 2002.

8.                     Грисенко Л. М. Лариса Руденко / Грисенко Л. М. – К. : Музична Україна, 1978.

9.                     Дилецкий М. Граматика музикальна: Фотокопія рукопису 1723р. [підгот.                                    О. С. Цалай-Якименко] / Дилецький Микола. – К. : Музична Україна, 1970. 

10.                Колодуб І. С. Олександр Колодуб. Життя, творчість, спогади / Колодуб

І. С. – К. : Музична Україна, 2006.

11.                Крушельницька Соломія: Спогади. Метеріали. Листування [вст. ст. та упор.                      М. І. Головащенка]. – К. : Музична Україна, 1978.

12.                Лисенко М. В. Листи [yпор. та ком. О. Лисенка] / Лисенко М. В. – К. : Мистецтво, 1964.

13.                Менцинський Модест [автор-упор. М. І. Головащенко]. – К. : Рада, 1995.

14.                Михайлова Т. М. Виховання співаків у Київській консерваторії:

Хронологічний огляд з 1863 по 1963 рр. / Михайлова Т. М.– К. : Музична Україна, 1970.  

15.                Мишуга О. П. Спогади. Матеріали. Листи [yпор. М. І. Головащенка] / Мишуга О. П.  –  К.: Музична Україна, 1971.

16.                Мокренко А. Ю. У серці – рідна Україна / Мокренко А. Ю. – К. : Веселка, 1994. 

17.                Муравйова Олена: Спогади, матеріали [yпор. Г. І. Філіпенко]. – К. : Музична Україна, 1984. 

18.                Петрусенко Оксана: Спогади. Листи. Матеріали [yпор. М. Кагарлицький та Г. Філіпенко]. – К. : Музична Україна, 1980.

19.                Станішевський Ю. О. Оперний театр Радянської України: Історія і сучасність / Станішевський Ю. О. – К. : Муз. Україна, 1988.

20.                Українська художня культура [навчальний посібник / за ред. І. Ф. Ляшенка]. – К. : Либідь, 1996.

21.                Українські співаки у спогадах сучасників /Автор-упор. І. М. Лисенко. – К. : Рада, 2003.

22.                Шамаєва К. І. Музична освіта в Україні у першій половині ХІХ ст. / Шамаєва К. І. – К. : ІЗМН, 1996.

23.                Швачко Т. О. Марія Литвиненко-Вольгемут / Швачко Т. О. – К. : Музична Україна, 1973.

24.                Швачко Т. О. Євгенія Мірошниченко / Швачко Т. О. – К. : Музична Україна, 2011.


Вокальний ансамбль відіграє важливу роль в процесі  виховання професіоналів. Ансамблевий спів є найбільш поширеною формою музичного вихованя. Він розвиває художній смак, вокальний слух, виховує почуття товариства, професіональної дисципліни.

Мета курсу: вміти виконувати і розуміти свою партію в ансамблі як частину цілої музичної композиції, вести її в гармонії з художнім задумом та виконавчим планом.

Завдання: 

розвивати у студента почуття ансамблю,  тобто вміння виконувати свою партію, слухаючи партнерів;

в процесі навчання придбати професійні навички ансамблевого співу для подальшої концертної діяльності;

навчитися швидко вивчати музичний твір;

навчитися чути внутрішнім слухом  весь акорд по верикалі і навчитися чути свій голос, свою партію в акорді, як частину цілого.

Теми:

1. Основи вокального співу

1.1 Ансамбль як мала форма хору. Типи і види ансамблю (дует,тріо, квартет...)

1.2. Жіноча вокальна група (сопрано, альти), чоловіча група (тенори, баритони...), змішана вокальна група

1.3 Засоби виконання вокальних партій в ансамблі (унісон, акорди, поліфонія тощо)

1.4 Типи, види дихання (ключичне, черевне, реберно-діафрагмове), поняття про резонатори (головний, грудний), регістри. Фальцет, субтон

1.5. Дикція, вимова, артикуляція.     Тверда та м"яка атака звуку. Співача опора

1.6. Динаміка в співі (акомпанементі), агогіка, темпоритм...


2. Нескладні види багатоголосся.

2.1. Робота над чистотою інтонації, інтонування мелодії з назвою нот, вокалізація.

2.2. Метроритм. Спів мелодії з диригуванням. 

2.3. Спів тонічних призвуків (мажор, мінор). Вміння слухати партнера по ансамблю. 

2.4. Спів двоголосся з використанням консонансу (пріма, терція, квінта, секста), дисонансу (секунда, кварта, септіма)

2.5. Ознайомлення  з музичним твором (народна пісні, "поп", ансамблі з класичних опер і оперет, ораторій, кантат тощо).

Поняття про виконання вору в певній манері. 

2.6. Визначення жанру та стилю пісні, твору. Музичний аналіз.

2.7. Спів твору в унісон.

2.8. Спів твору з елементами багатоголосся. Спів твору із супроводом, спів а сapella

2.9. Спів "чужих" партій.


3. Розвиток навичок ансамблевого співу