Курс призначений для студентів 1 курсу ОПП Середня овіта (Українська мова і література. Англійська мова)

ОР "бакалавр", 212 група

Мета – залучити студентів-філологів до української народної культури, до витоків кращих народних традицій, до ідеалів української ментальності й духовності; формувати почуття національної свідомості, любові до рідного краю; формувати навички пошукової, дослідницької роботи; розвивати творчі можливості, здібності кожного студента; повніше розкрити етнічну специфіку  традиційно-побутової культури українців; підвищувати загальний духовний рівень студентів; систематично й послідовно поглиблювати  знання з фольклору Слобожанщини.

Завдання:

дати студентам знання про сутність, роль і значення української народної творчості, її зв'язок із творчістю інших народів; ознайомити із основними класифікаційними одиницями фольклору – види, підвиди жанри, їх сутнісними особливостями та зв’язками; навчити  знаходити побутування поетичного, прозового, драматичного фольклору в наш час; прищеплювати студентам навички аналізу творів усіх жанрів народної поезії; показати форми використання фольклору українськими письменниками, місце  української народної творчості в розвитку суспільства; розширити й поглибити знання студентів про шляхи розвитку української фольклористики: простежити сучасні тенденції розвитку фольклору на Слобожанщині; розвивати у студентів уміння збирати й записувати фольклорні твори.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

-         історію розвитку української фольклористики;

-         творчість видатних фольклористів України;

-         українські народнопоетичні твори;

-         жанри фольклору;

-         напам’ять кращі зразки народної поезії;

-         традиції рідного народу, відбиті у фольклорі.

вміти:

-         осмислювати особливості української народнопоетичної творчості як специфічної галузі народного мистецтва;

-         орієнтуватися в основних закономірностях розвитку українського фольклору та фольклористики; аналізувати художні твори у єдності змісту й форми, з позицій сучасності.