Інформація про курс

Проблема вивчення інтертекстуальних зв’язків була і залишається провідною в системі літературної освіти. Запропонований курс є вимогою часу, оскільки сьогодні є необхідність розширювати і поглиблювати знання здобувачів про літературний процес.

         Курс «Порівняльне літературознавство» має на меті формувати інтерпретаційну свідомість, критичне мислення магістрантів; дати історико-літературне пояснення відповідностей або відмінностей літературних явищ різних літератур; сприяти розумінню духовної єдності, національної своєрідності різних літератур в культурно-історичному розвитку суспільства.

         Завдання курсу:

–       порівняння різнонаціональних літературних явищ на рівні їх походження;

–       виявлення творчих зв’язків між письменниками різних літератур;

–       залучати різні прийоми мислення (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення);

–       сприяти формуванню філологічної компетентності  філологів (уміти розв’язувати проблемні та дослідницькі завдання);

–       навчити аспірантів усвідомлювати закономірності розвитку різних національних літератур, активно сприймати твір, розуміти його в контексті розвитку світової культури, філософської думки, з позицій духовних прагнень часу;

–       виробити теоретичні підвалини навчального аналізу художнього тексту, щоб адаптувати їх у майбутній шкільній практиці.

У ході порівняльного вивчення різнонаціональних літератур магістранти повинні знати:

-          основні терміни літературної компаративістики;

-         ознаки основних стильових течій, естетичні засади літературних угрупувань;

-         особливості стильової манери письменників, творчість яких вивчається;

-         місце, роль і значення мистецької, просвітницької і громадської діяльності митців у житті своєї країни та світовому культурному просторі.

 

     повинні вміти:

–       встановлювати факт генетичної спорідненості творів національних літератур;

–       характеризувати (описувати) подібні або близькі явища;

–       порівнювати літературно-мистецькі твори на різних рівнях структури (фоніка, лексика, граматика, синтаксис, фабула, сюжет, простір, час, семантика);

–       специфікувати національні особливості художніх творів;

–       відстежувати спільне в творах і вибудовувати історико-типологічний ряд;

–       відрізняти оригінальні твори від перекладних, переклад від переспіву та переказу;

–       порівнювати переклади з оригіналом;

–       аналізувати важливі уривки тексту для розуміння ідейно-естетичного змісту образів-персонажів з елементами порівняння;

–       визначати спільне та відмінне у концепції особистості творів одного літературного напряму, але різних національних літератур;

–       встановлювати факти генетичної спорідненості й типологічної схожості;

–       з’ясовувати особливості індивідуальної творчої манери письменника та порівнювати їх зі стильовими домінантами митців інших літератур;

–       узагальнювати, самостійно робити висновки до тем, передбачених  робочою програмою;

–       кваліфіковано аналізувати факти літературного процесу;

–       здійснювати порівняльний аналіз художніх текстів, передбачених робочою програмою;

–       залучати у процесі самопідготовки, на практичних заняттях та під час опрацювання тем, винесених на самостійне вичення, набуті теоретичні знання.