Варіативний курс "Історія українського мовознавства" призначений для студентів ОПП Середня освіта (Українська мова та література).

Мета викладання навчальної дисципліни «Історія українського мовознавства» – забезпечити наукове розуміння загальних закономірностей та тенденцій становлення вітчизняної лінгвістики, простежити особливості її розвитку від початку зародження до сьогодні, з’ясувати сучасний стан і проблеми мовознавства в Україні.

Предмет вивчення курсу «Історія українського мовознавства» – історія лінгвістичної думки в Україні від початку її зародження до наших днів.

Завдання курсу:

- ознайомитися з основними етапами лінгвістичного процесу, починаючи з періоду Київської Русі і до початку ХХІ ст.,

- з’ясувати його місце в історії українського мовознавства, що сприятиме формуванню цілісного та об’єктивного уявлення про закономірності становлення і розвитку лінгвістичної думки загалом;

- акцентувати увагу на мовній політиці держави, діяльності українських наукових інституцій, напрямах роботи вчених-теоретиків, докладно розглянути їхній науковий доробок та найважливіші конкретні досягнення;

- схарактеризувати погляди мовознавців на різні лінгвістичні явища;

- проаналізувати праці з лінгвоукраїністики, написані поза межами України.



Проблема вивчення інтертекстуальних зв’язків була і залишається провідною в системі літературної освіти. Запропонований курс є вимогою часу, оскільки сьогодні є необхідність розширювати і поглиблювати знання здобувачів про літературний процес.

         Курс «Порівняльне літературознавство» має на меті формувати інтерпретаційну свідомість, критичне мислення магістрантів; дати історико-літературне пояснення відповідностей або відмінностей літературних явищ різних літератур; сприяти розумінню духовної єдності, національної своєрідності різних літератур в культурно-історичному розвитку суспільства.

         Завдання курсу:

–       порівняння різнонаціональних літературних явищ на рівні їх походження;

–       виявлення творчих зв’язків між письменниками різних літератур;

–       залучати різні прийоми мислення (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення);

–       сприяти формуванню філологічної компетентності  філологів (уміти розв’язувати проблемні та дослідницькі завдання);

–       навчити аспірантів усвідомлювати закономірності розвитку різних національних літератур, активно сприймати твір, розуміти його в контексті розвитку світової культури, філософської думки, з позицій духовних прагнень часу;

–       виробити теоретичні підвалини навчального аналізу художнього тексту, щоб адаптувати їх у майбутній шкільній практиці.

У ході порівняльного вивчення різнонаціональних літератур магістранти повинні знати:

-          основні терміни літературної компаративістики;

-         ознаки основних стильових течій, естетичні засади літературних угрупувань;

-         особливості стильової манери письменників, творчість яких вивчається;

-         місце, роль і значення мистецької, просвітницької і громадської діяльності митців у житті своєї країни та світовому культурному просторі.

 

     повинні вміти:

–       встановлювати факт генетичної спорідненості творів національних літератур;

–       характеризувати (описувати) подібні або близькі явища;

–       порівнювати літературно-мистецькі твори на різних рівнях структури (фоніка, лексика, граматика, синтаксис, фабула, сюжет, простір, час, семантика);

–       специфікувати національні особливості художніх творів;

–       відстежувати спільне в творах і вибудовувати історико-типологічний ряд;

–       відрізняти оригінальні твори від перекладних, переклад від переспіву та переказу;

–       порівнювати переклади з оригіналом;

–       аналізувати важливі уривки тексту для розуміння ідейно-естетичного змісту образів-персонажів з елементами порівняння;

–       визначати спільне та відмінне у концепції особистості творів одного літературного напряму, але різних національних літератур;

–       встановлювати факти генетичної спорідненості й типологічної схожості;

–       з’ясовувати особливості індивідуальної творчої манери письменника та порівнювати їх зі стильовими домінантами митців інших літератур;

–       узагальнювати, самостійно робити висновки до тем, передбачених  робочою програмою;

–       кваліфіковано аналізувати факти літературного процесу;

–       здійснювати порівняльний аналіз художніх текстів, передбачених робочою програмою;

–       залучати у процесі самопідготовки, на практичних заняттях та під час опрацювання тем, винесених на самостійне вичення, набуті теоретичні знання.


Курс призначений для студентів 1 курсу 612, 711 груп


Викладач: Герман Вікторія Василівна, доцент, завідувач  кафедри української мови і літератури. Тел. 0661559679

viktoria.german68@gmail.com



Курс призначений для студентів 3 курсу (231, 232 груп) факультету іноземної та слов'янської філології (2025-2026 н.р.)

Курс призначений також для студентів 3 курсу з.ф.н. УМ-3  факультету іноземної та слов'янської філології (2025-2026 н.р.).; пропонується ознайомитися з матеріалами всіх лекцій та виконати практичні №№ 3-4; 5-6;  7-8, самостійну та контрольну роботи.


Викладач: Герман Вікторія Василівна, кандидат філологічних наук, доцент, завідуувач кафедри української мови і літератури. Тел. 0661559679

viktoria.german68@gmail.com


Курс призначений для студентів 1 курсу ОПП Середня освіта (Українська мова і література) факультету іноземної та словянської філології, 212 група, УМ - 1








к

Мета курсу – дати системні знання про історію української літератури і літературної критики кінця ХІХ – початку ХХ ст.

Завдання курсу:

-         розкрити загальні закономірності розвитку української літератури кінця ХІХ – початку ХХ ст.;

-         ознайомити студентів із історичними та культурними особливостями розвитку письменства порубіжжя;

-         формувати самостійний погляд на художні явища;

-         навчити студентів аналізувати твори українських письменників кінця ХІХ – початку ХХ ст.