Мета курсу – ознайомити студентів із надбаннями української літератури 2 половини ХІХ століття, коли вона досягла розвитку кращих традицій попередніх етапів та визрівання нових художніх якостей; – показати загальні закономірності саморозвитку художніх систем в українській літературі, як і в інших, а також – специфічні національні особливості, що вирізняли її з-поміж інших літератур світу.

Завдання курсу – подати процес розвитку української літератури 70-90-х років XIX століття у її співдії з традицією та новаторством; ознайомити другокурсників із найвидатнішими художніми здобутками цього періоду; сформувати вміння детального аналізу літературних творів та суджень про їх наукову, історичну, художню й естетичну цінність. За підсумками вивчення курсу історії української літератури 70-90-х років XIXст. студент повинен знати: • основні тенденції розвитку української літератури цього періоду; • зміст художніх творів, що передбачено програмою для обов'язкового прочитання; • запропоновані напам'ять поезії (П.Грабовського - «До Н.К.С.», «Такої певної святої», «Трудівниця»; І.Франка - «Чого являєшся мені у сні?», «Червона калино, чого в лузі гнешся?», «3емле, моя всеплодющая мати», уривок із прологу до поеми «Мойсей»; Б.Грінченка - «Смутні картини», «Хлібороб», «Сорока»; М.Старицького - «Виклик», «Монологи про кохання»; І.Манжури - «Над Дніпром», «Дівчача думка о Покрові»; Я.Щоголева - «Гречкосій», «Хортиця»); • основні літературознавчі розвідки про творчості письменників цього періоду. За підсумками вивчення курсу студенти повинні вміти: - аналізувати художні твори відповідно до вимог сучасного літературознавства. - уміти визначати окремі складові художнього тексту, наприклад: - проблематику прозового твору; - основні мотиви лірики поета; - характер конфлікту та його суть; - композиційні особливості; - складові елементи сюжету; - функції пейзажу; - засоби характеротворення образу; - тропи у поетичному творі; - емоційний темпоритм твору; - дати характеристику строфічної будови вірша; - фоніку вірша і т. д. - Уміти власні думки підтверджувати думками, висловленими дослідниками літератури.