Метою дисципліни є ознайомлення студентів із теоретичними засадами предмету, історичним контекстом розвитку театрально-декораційного мистецтва. Ознайомити студентів з поняттями фахово аналізувати твори сценографічного мистецтва;
Результати навчання за дисципліною «Сценографія» передбачають вивчення основних напрямків сценографічного мистецтва в її історичному розвитку, розуміння специфіки роботи режисера з художником-постановником, ознайомлення з принципом побудови театральної просторової композиції, вміння відрізнити різні історичні епохи, стилі, напрямки та течії у контексті сценічного простору. Результатом вивчення матеріалу студентами є вміння визначити роль художника-постановника у різні періоди розвитку театрального видовища та розуміння тенденції розвитку сучасної сценографії.
Рекомендовані джерела інформації
Основні:
1. Бевзюк-Волошина Л. А. Сценограф чи режисер: пріоритет авторства в
сучасному театрі. К. “Науковий вісник” КНУТКІТ ім. І. Карпенка-Карого: Зб.
Наук. Праць. 2014. No15 ст. 64-71.
2. Вериківська М. Художник і сцена. К. Мистецтво. 1971.
3. Вериківська І. М. Основні тенденції розвитку українського театрально-
декораційного мистецтва. Н. Укр. мистецтвознавство, 1968, вип. 2.
4. Вериківська І. М. Становлення української радянської сценографії. К.
Наукова думка, 1981.
5. Горбачов Д. Анатоль Петрицький. Нарис творчості. К., Знання. 1971.
6. Горбачов Д. Олександр Хвостенко-Хвостов. Сценограф. Живописець.
Графік. К. Мистецтво., 1987.
7. Гротовський Є. Театр. Ритуал. Перформер. Львів. Літопис 1999.
8.Крег Г. Про мистецтво театру К., Мистецтво, 1974.
9. Ковальчук О. Молоде покоління українських сценографів. Питання
навчання. Пошуки. Експерименти. Сучасне мистецтво. К. Фенікс, 2012. Вип
VIII. ст. 153-166.
10. Лисик А. Лисик Є. Лозинський О. Графіка. Малярство: альбом-каталог. К.
Коло. 2021. 17. Лисик Є. Графіка. Артцентр дзиґа, 2021.
11. Лідер Д. “Театр для себе”. Упоряд. О. Островерх. К. Факт, 2004
12. Мелешкіна І. Анатоль Петрицький і Оскар Шлеммер: сценографічний
конструктивізм. К. Музей театрального, музичного та кіномистецтва України
2021.
13. Нірод Ф. Спогади художника або записки щасливої людини. К. Либідь
2009.
14. Патріс Паві: Словник театру. Львів, 2006. 640 с
15. Панфілова М. Федір Нірод. К. Мистецтво 1969.
16. Петрицький А. Театральні строї та декорації (Зі збірки музею
театрального, музичного та кіномистецтва України). Упорядники Тарас
Лозинський, Тетяна Руденко. К.Л. 2012.
17. Фіалко В. Театр України другої половини ХХ століття: образна лексика. К.
Видавничий дім “Антиквар”. 2016.
18. Френкель М. Сучасна сценографія. К. Мистецтво. 1980.
Додаткові:
19. Лесь Курбас. Березіль. К. Мистецтво. 1988.20. Лідер Д. Театр для себе. Мистецтво. Київ, 2004. 104 с.
20. Режисура українського театру: традиції і сучасність. К. Мистецтво. 1990.
Заболотна В. Театральна Україна в полудень віку: український драматичний
театр 40–60-х років ХХ століття. Нариси з історії театрального мистецтва
України ХХ століття. Інститут проблем сучасного мистецтва Академії мистецтв
України. Інтертехнологія. Київ, 2006. С. 533-587.
21. Овсійчук В. Художник Євген Лисик. Народознавчі зошити. Інститут
народознавства НАН України. 1996. No 5. С. 328–334.
22. Проскуряков В., Климко З., Зінченко О. Творчість Є. М. Лисика в часі,
просторі, сценографії та архітектурі. Видавництво Львівської політехніки. Львів, 2016. 136 с.
23. Фіалко В. Творчий метод Лідера. Антиквар No 102. Київ, 05.2017.
- Автор курсу: Шиленко Лада Анатоліївна